"Активи України"
Ресурси Вінничини

Погляд: чому важливо скористатися часовим ресурсом, який дає українській економіці реструктуризація?

0

Grass_Lamp_3D

Автор –  Єгор Перелигін, керівник відділу стратегічного планування UniCredit Bank

 

18 вересня парламент ухвалив важливе рішення – проголосував за запропоновану Мінфіном і комітетом кредиторів угоду про реструктуризацію українського держборгу. Голосування пройшло успішно, зібравши понад 300 голосів. Дорогу до завершення реструктуризації тепер відкрито.

 

 

 

 

 

Завдяки добрим новинам, українські євробонди з погашенням у липні 2017 року продовжили зростання, досягнувши найвищої ціни за останні 10 місяців у 77.05 центів на $1 номінальної вартості.

 

 

Реальні плюси угоди з кредиторами

 

Реструктуризація суверенного боргу допоможе знизити загальне боргове навантаження. Можна очікувати певний стабілізаційний ефект для української валюти й позитивний ефект для українських «паперів». Прямий «механічний» тиск на національний бюджет країни буде послаблено, легше стане управляти ліквідністю й координувати грошові потоки.

 

 

Потрібно розуміти, що «базова планка» української економіки буде істотно іншою у 2021 і у 2025 роках. Є істотний часовий запас для здійснення економічного стрибка, диверсифікації та модернізації експортного потенціалу країни, проведення системних реформ, оздоровлення банківського сектору та приватизації громіздких і неефективних держпідприємств.

 

 

Цей часовий запас можна оцінювати у два етапи, по п’ять років кожний. Ефективне проведення згаданих вище заходів сформує макроплатформу для майбутнього української економіки. З огляду на програму «розширеного фінансування» МВФ і «grace period» у 3 роки, позитивних аспектів досить багато. За правильного підходу темпи зростання ВВП у 3–4% після 2025 року будуть вже частиною дуже оптимістичних економічних сценаріїв.

 

 

Теорія часової вартості грошей також є вагомим аргументом на підтримку умов угоди. Списання $3,8 млрд і відсутність потреби обслуговувати цю суму сьогодні та в найближчі роки є набагато важливішими, ніж компенсаційні виплати кредиторам у 2025, 2030, 2035 роках, наприклад.

 

 

Треба також додати, що завдяки цій угоді Україна зможе в найближчі два роки повернутися на зовнішні ринки капіталу. Це згодом зіграє позитивну роль для нашої країни і для доцільного «збільшення кредитного плеча» з метою розвитку.

 

 

Технічні труднощі та ризики

 

Зараз залишається завершити всі юридичні та технічні моменти – а отже, доведеться зробити технічні дефолти вже скоро наприкінці місяця і знову в жовтні.

 

 

Щодо $3 мільярдів у євробондах на руках у Російської Федерації, можна сказати, що східний сусід не отримає умов кращих, ніж комітет кредиторів під керівництвом Franklin Templeton. Коли завершиться операція з реструктуризації з комітетом кредиторів та іншими учасниками процесу, то буде знівельовано «аргумент крос-дефолту» й Росія буде в абсолютній меншості.

 

 

Українській стороні буде набагато простіше домогтися бажаного результату, коли РФ буде ізольована від інших кредиторів. Насправді – приводу для хвилювань немає, оскільки в української сторони безпрецедентна підтримка МВФ та інших міжнародних фінансових організацій і партнерів.

 

 

Заява юридичної фірми Shearman & Sterling LLP про те, що її клієнти тримають 25% Євробондів із погашенням 23 вересня 2015 року (загальне погашення на $500 млн) і вони вимагають провести переговори з комітетом кредиторів і Franklin Templeton про перегляд самого процесу заміни старих паперів на нові, ілюструє внутрішній конфлікт серед загальної маси кредиторів України.

 

 

Будь-яке затягування переговорного процесу вигідне «бондхолдерам» із погашенням найближчим часом. Ця група кредиторів із короткостроковими позиціями постраждає найбільше, адже для них нові строки будуть у тривалішій перспективі, ніж ті, у кого первісне погашення було, наприклад, у 2017 році. Ці гравці будуть робити все, щоб процес затягувався або зривався, й Україна була змушена виконувати свої зовнішні зобов’язання.

 

 

Втім, є реальна надія на те, що Franklin Templeton відстоїть позиції комітету кредиторів – оскільки угода є «win-win» для більшості сторін.

 

 

Чи є реструктуризація розв’язанням усіх проблем української економіки?

 

Реструктуризація не розв’язує системні проблеми української економіки. Україна отримує «перепочинок» і низку стабілізаційних чинників. Без системних реформ всередині й без розв’язання багатьох «наболілих» питань в експортній номенклатурі країни не вдасться забезпечити стабільну динаміку зростання ВВП.

 

 

Не варто очікувати, що після завершення реструктуризації з’явиться моментальний позитивний ефект для української економіки. Найімовірніше, що у 2016 році ми суттєво не відновимо виробництво та експорт. Адже українська економіка і далі залишатиметься під впливом таких чинників, як уповільнення зростання світової економіки й обвал цін на ключові українські експортні товари.

 

 

Одночасно, потрібно розуміти, що девальваційні війни в Азії (і саме в Китаї, Малайзії, Таїланді, Тайвані, і Південній Кореї) можуть істотно «підрізати» український експорт. Європейські ринки залишаються вкрай складними для українських виробників через технічні стандарти та фітосанітарні норми.

 

 

А від динаміки експорту залежать не тільки надходження валюти й торговельний баланс (а відповідно і сам платіжний баланс, і стабільність національної валюти), але й динаміка промислового виробництва, транспорту, сфери послуг та дохідної частини «виснаженого» державного бюджету.

 

 

Можна припустити, що піде ще мінімум 1–1,5 року на стабілізацію загального макросередовища й на запуск процесів щодо диверсифікації експорту. З огляду на потребу у стабілізації інфляції для органічного зростання внутрішнього споживання (і для нарощування роздрібної торгівлі), потребу у зниженні токсичних активів у банківській системі (без цього кредитування не відновиться) і потребу стимулювати підприємництво та інвестиції, в української економіки дуже важкий шлях попереду.

 

 

Висновки

 

Зараз вкрай важливо скористатися всіма позитивними інструментами й важелями, які надає угода про реструктуризацію. Платежі за тілом, що приходять на програми «розширеного фінансування» МВФ, виявляться перенесеними на період після 2019 року.

 

 

Списання в $3,8 млрд і зниження «механічного тиску» на бюджет істотно спростять координацію платежів. Це означає, що в Кабміну є шанс зайнятися реальними системними реформами й націлитися на виконання всіх «маяків» програми «розширеного фінансування» МВФ.

 

 

Угода добра – настільки, наскільки вона може такою бути. Спекулювати можна багато й довго (не кажучи вже про те, скільки можна спекулювати на тему деривативів, прив’язаних до зростання ВВП, і безлічі сценаріїв зростання української економіки). Треба відкинути весь популізм та політику і почати важкий шлях із реконструкції країни та розвитку української економіки.

 

Джерело: forbes.net.ua

[Голосів: 0    Середня оцінка: 0/5]
Comments:

Залишити коментар