"Активи України"
Ресурси Вінничини

ТПП України: Нам потрібно не просто йти вперед, а наздоганяти Європу

0

Будь-яка держава підтримує експорт як ключову складову функціонування власної економіки. Форми його підтримки різні: від прямого субсидування до створення всіляких агентств з розвитку експорту. Сьогодні в умовах лімітованих фінансових можливостей держави торгово-промислові палати (ТПП) в рамках компетенції беруть на себе відповідальність і завдання, пов’язані з підтримкою експорту. Про великі плани палат в інтерв’ю «МСБ UA» розповіли перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран і віце-президент Палати Сергій Свистіль.

 

МАТЕРІАЛ З  НОМЕРУ “ДАЙДЖЕСТ МСБ” – головні новини у сфері розвитку підприємництва в Україні за червень 2015 року

 

 

nepran_1– Пане Непран, перше питання, напевно,  до Вас. 19 травня ТПП України представила на з’їзді концепцію стратегії розвитку на 2016-2020 роки. Які основні зміни або трансформації закладені в цьому документі?

 
– Розробка довгострокової стратегії розвитку торгово-промислових палат почалася ще в 2013 році. Тоді палати почали активно обговорювати бачення себе в майбутньому, щоб у всіх 25 регіональних торгово-промислових палат було спільне розуміння того, куди рухатися далі.

 

У 2014 році спільно з Центром міжнародного приватного підприємництва (СIPE) ми розпочали проект, який був спрямований на розробку нової єдиної інноваційної стратегії розвитку ТПП України і регіональних палат. За підтримки експертів CIPE відбулася серія навчальних програм для співробітників палат. В результаті була розроблена концепція стратегії.

 

Зараз йде етап її остаточного доопрацювання, і я сподіваюся, що вже до вересня 2015 р. ми представимо широкому загалу її остаточний варіант. У вересні пройде цікавий захід –  слухання у Верховній Раді щодо малого та середнього бізнесу. Такого в Україні не було в останні 10 років. І ТПП України разом з CIPE планує взяти активну участь в організації та підготовці матеріалів до цього заходу. Можливо, на ньому навіть виступить президент ТПП України Геннадій Чижиков, оскільки 70% членів нашої палати (всього членами ТПП України є близько 9 тис. підприємств) є якраз малий і середній бізнес. І ми, на відміну від деяких інших бізнес-асоціацій, які дуже часто асоціюються з конкретними прізвищами або компаніями, представляємо інтереси бізнесу в цілому.

 

У липні ми вже запланували низку зустрічей з основними стейкхолдерами палати: експортерами, урядом і регіональними палатами, які розкажуть про їхні очікування від ТПП України на найближчі чотири роки. Також ми запропонуємо їм на обговорення концепцію нашої стратегії.

 

Як би там не було, ТПП України серйозно налаштована нарощувати свою вагу в суспільстві і виступати «єдиним голосом бізнесу» в уряді. Серед членів ТПП України дуже багато інших галузевих асоціацій, і це дуже правильний підхід до роботи.

 

Svistil_foto– Кілька тижнів тому в Чернігові пройшла презентація регіонального проекту підтримки експортерів. Фактично – це один із кроків на шляху до реалізації експортної стратегії ТПП. Пане Свистіль, які плани ТПП України на найближчий рік щодо стимулювання й просування експорту?

 

– ТПП, по суті, як жодна інша організація в Україні, володіє інструментарієм для підтримки експорту. Сьогодні ми розуміємо, що у держави просто немає коштів, щоб повноцінно підтримувати експортерів. Навряд чи найближчим часом з’являться серйозні фінансово забезпечені державні структури (наприклад, кредитно-експортне агентство) або довгострокові програми субсидування експорту. Тому ТПП України зараз, в рамках своєї компетенції, повинна зіграти важливу роль у цьому процесі, щоб допомогти і бізнесу, і державі.

 

 

Сьогодні переважна частина українських експортерів, так чи інакше, користуються послугами торгово-промислових палат, адже саме у нас вони отримують сертифікати походження товарів. З урахуванням того, що ринок фахівців з сертифікації буде скорочуватися, ми хочемо цих експертів залучити в програму підтримки національного експорту. Мова йде про створення Центрів підтримки експорту на базі регіональних торгово-промислових палат та їх філій. Всього пунктів видачі сертифікатів походження сьогодні в Україні 97. На сьогоднішній день ми вже створили понад 15 центрів.

 

Крім центрів, ми створюємо портал підтримки експорту, де буде акумульована вся інформація з теми. Ми також плануємо об’єднати зусилля з Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Державною фіскальною службою для створення єдиної інформаційної сервісної системи. Щоб дискусію з проблем експорту зробити максимально публічною, ми вперше цього року провели Перший національний експортний форум, який дав хороший поштовх і бізнесу, й державі спільно вирішувати проблеми, що виникають. На відміну від багатьох європейських країн, в українській економіці ще багато проблем, які вимагають швидкого реагування. Нам потрібно не просто йти в перед, а наздоганяти ті країни, від яких ми відстали.

 

–  Перед українською економікою й бізнесом постає багато завдань у зв’язку з євроінтеграційними процесами. Яка буде роль ТПП в процесі євроінтеграції? Які завдання візьмуть на себе палати в плані підготовки бізнесу до євроінтеграційних процесів, пане Сергію?
–  ТПП має бути інструментом реалізації цієї угоди. Та ж видача преференційних сертифікатів походження. В рамках системи автономних преференцій, які надає українському бізнесу Європейський Союз, торгово-промислові палати продовжують видавати сертифікати походження форми EUR-1. Крім того, на палати лягає навчальна та консультаційна функція. Адже українському бізнесу потрібно допомогти просунути свій товар до Європи, розповісти про особливості технічного регулювання в ЄС і т.д.

 

Що стосується сертифікатів походження, український бізнес може експортувати товар до Європи як за системою автономних преференцій у рамках Асоціації з ЄС, так і в рамках режиму генеральних преференцій. Іноді виробникам, залежно від специфіки товару, краще якраз скористатися іншим видом преференцій. Все це хтось повинен роз’яснювати підприємцям.

 

Саме для вирішення подібних питань ми і запускаємо проект зі створення центрів підтримки експорту на місцях. Вони працюватимуть за принципом «єдиного вікна». Фахівці центрів також консультуватимуть і щодо особливостей законодавства різних країн, будуть допомагати в пошуку конкретних партнерів у цікавій країні, у складанні зовнішньоекономічного контракту, консультувати з питань митного режиму, різних обмежень, що існують в Європі, преференцій. В цілому, центри надаватимуть близько 100 видів послуг. Основне наше завдання –  зробити ці послуги доступними в регіонах. Якщо кожен підприємець буде самостійно намагатися щось зробити, ефекту не буде.

 

Ми створюємо таку систему, щоб рівень обслуговування бізнесу в регіонах не відрізнявся від якості послуг у центрі.

 

Крім того, в рамках Центрів підтримки експорту ми маємо намір реабілітувати і наростити послуги з експертизи, створити систему центрів добровільної сертифікації товарів і послуг, систем менеджменту та управління персоналом.

 

–  Пане Непран, які Ви бачите труднощі або перешкоди для реалізації стратегії ТПП 2016-2020?
–  Ми не живемо у вакуумі, на нас впливає загальна ситуація в країні. Якщо все налагодиться, й економіка почне зростати, нам також буде простіше реалізовувати нашу стратегію розвитку. Хоча інвестор сьогодні дуже обережно ставиться до українського ринку. В принципі, донорські програми в Україні реалізуються. Можливо, звичайно, не в тій кількості, в якій би хотілося. Але ТПП України також активно бере участь в проектах підтримки українського бізнесу, що фінансуються міжнародними організаціями.

 

–  Дякуємо за розмову.

 

 

[Голосів: 0    Середня оцінка: 0/5]
Comments:

Залишити коментар