"Активи України"
Ресурси Вінничини

Юлія Веретельникова: Аби стати двигуном розвитку бізнес-середовища, українські ТПП мають зазнати істотної трансформації

0

109

Про виклики нової стратегії розвитку торгово-промислових палат України та її реалізації в інтерв’ю «МСБ UA» розповіла залучений експерт Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE) Юлія Веретельникова, головний модератор програми розробки стратегії ТПП 2016-2020.

 

 

 

– Чому СIPE почав працювати з торгово-промисловими палатами?
– CIPE працює з палатами в багатьох країнах світу. В Україні їх представники були учасниками кількох наших річних сертифікаційних програм для лідерів бізнес-асоціацій і ТПП. Також велися переговори про можливу співпрацю, але далі намірів справа не просувалася. До більш активних дій палат у напрямі формування програми розвитку мотивувало кілька факторів, як внутрішніх, так і зовнішніх, серед яких –  зниження доходів від видачі сертифікатів походження. Цей «стимул», якщо його можна так назвати, незворотній і стосується найближчого майбутнього. Тому саме зараз палатам необхідно задуматися про ті нові послуги та сервіси, які замінять в структурі доходів сертифікати, що поступово відійдуть.

 

МАТЕРІАЛ З  НОМЕРУ “ДАЙДЖЕСТ МСБ” – головні новини у сфері розвитку підприємництва в Україні за червень 2015 року

 

Кілька років з вуст не сходила ідея «обов’язкового членства». Членство обов’язкове, наприклад, в торгово-промислових палатах Німеччини, Австрії. Але там бізнес знає, за що платить членські внески. Який продукт або сервіс підприємець отримає в українській ТПП? Та й огляди світового досвіду показують, що практично всі палати, які зараз реформуються, вибирають модель вільного членства. Крім того, вітчизняний бізнес, який і так потерпає від постійно мінливого податкового законодавства, де-факто розцінив би це як ще один обов’язковий податок, і навряд чи ще один платіж був би сприйнятий позитивно.

 

МІСІЯ торгово-промислових палат України: 
Створення та підтримка сприятливого середовища для ведення бізнесу в Україні і посилення міжнародної ділової співпраці «світ – Україна – світ».

 

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, Регуляторній службі кажуть, що палатам можна було б віддати деякі функції саморегулювання, але проблема в непрозорості цієї структури для світу –  зовнішні аудити палати не проходять, щорічної публічної звітності не публікують і т.д.

 

А разом з тим залишаються ніким не зайняті безліч ніш, які вітчизняні ТПП поки не включили в зону своєї уваги.

 

Скажімо, уявіть собі ситуацію: приїжджають з іноземної виставки, наприклад, наші машинобудівники. З дуже гарним настроєм приїжджають –  проведені переговори про стратегічні контракти із іноземними партнерами. І начебто справа йде до угоди, але в цей же час з тієї ж виставки приїжджають, наприклад, німецькі виробники. Вони приходять у свою ТПП і розповідають, що іноземці ведуть переговори про стратегічні контракти. Німецька ТПП відразу включається, веде перемовини з канцлером. Канцлер відправляється разом з представниками ТПП в країну потенційного контрактера, проводять переговори, торгують поступками, часто на державному рівні, і в результаті стратегічний контракт отримує німецький виробник. У цілому бачимо, що у системи українських ТПП величезне поле для розвитку і діяльності.

 

–  У чому суть вашої співпраці з палатами?
– Торік за запитом ТПП ми сформували комплексну програму, що включає в себе як тримодульну навчальну програму, так і програму модерування та супроводу розробки стратегії палат.

 

Треба сказати, що про стратегію розвитку в палаті почали говорити досить давно. У 2013 році була розроблена узагальнена «Концепція розвитку ТППУ», на підставі якої надалі планувалося розробляти стратегію.

 

Отже, в жовтні 2014 року на сесії стратегічного планування ми зібрали 56 президентів і віце-президентів з близько 20 палат. Ми розповіли, що стратегічне планування неможливе без залучення експертів з палат, адже організація ніколи не може реалізувати стратегію, яка не була виплекана ідеями й амбіціями власних співробітників і ТОПів.

 

Під час цієї одноденної сесії в робочих групах були сформовані проекти місії, бачення, основні вектори стратегії ТПП. Ми попросили учасників подумати над факторами успіху зараз і через 10 років. Вони розробили дорожню карту і проаналізували, що повинно змінитися в продуктах, процесах і ресурсах палат.

 

ВІЗІЯ торгово-промислових палат України 2020:
Система ТПП – це впливова, дієва і проактивна організація, найбільш регіонально розгалужена в Україні та з потужною мережею партнерств за кордоном, яка створює умови для підвищення конкурентоспроможності бізнесу на регіональному, національному та міжнародних рівнях.

 

На підставі концепції 2013 року і результаті жовтневого (2014) мозкового штурму, в лютому-2015 почалася робота над стратегією ТПП на 2015 рік. Меморандум про співпрацю з розробки стратегії та навчання лідерів палат підписали Національна та 11 регіональних торгово-промислових палат.

 

У рамках розробки стратегії було проведено більше 15 робочих груп різного рівня: з розробки загальної стратегії, з розробки функціональних стратегій, підсумкові сесії з Президентами ТПП. Крім того, проект супроводжувала аналітична група у складі 7 осіб, очолювана професором Києво-Могилянської академії.

 

До і після кожної робочої групи готувався розгорнутий аналітичний матеріал, що стосувався аналізу як внутрішніх аспектів діяльності ТПП, так і ринкових, у тому числі міжнародний досвід.

 

– І до чого прийшли в ході аналізу?
– Аналіз вказав на кілька дуже суттєвих чинників, які в даний момент не дозволяють палатам виконувати повною мірою ті функції, які для палат у всьому світі є типовими.

 

ТПП України не представляє інтереси своїх членів у ряді громадських дорадчих органів при державних органах влади, на відміну від таких бізнес-асоціацій, як Американська торгова палата, Український комітет Міжнародної торгової палати, «Український союз промисловців і підприємців», «Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України».

 

Законотворча діяльність ТППУ значно нижча, ніж всеукраїнських бізнес-асоціацій, так само як обмежена і несистемна участь ТППУ в роботі профільних комітетів і комісій Верховної Ради України.

 

В останні роки практично не ведеться спільна робота Центральної ТПП з Кабінетом Міністрів України з просування вітчизняного товаровиробника на міжнародних ринках, збільшення квот, врегулювання цінових та інших конфліктів, які виникають у ході діяльності наших компаній у світі.

 

Це все на національному рівні. Така ж досить скромна, якщо не сказати, мінімальна роль регіональних палат у місцевому економічному розвитку. За рідкісними винятками, регіональні палати практично не залучені ні в процеси формування стратегій регіонального економічного розвитку, ні в процеси реалізації цих стратегій, приваблення інвестицій в регіони, розвиток експортного потенціалу і т.д.
Польові дослідження показали, що регіональні палати мало контактують з регіональними бізнес-асоціаціями, мало взаємодіють з владою та бізнесом (тільки в рамках надання стандартного набору послуг) і практично не обмінюються досвідом, інформацією, ресурсами, можливостями між собою.

 

-– Якими мають стати палати через 5-10 років?
– Через 5 років палати повинні стати впливовими, дієвими, активними –  саме це сформульовано в стратегічному баченні. ТПП будуть переходити від пострадянської системи «бюро» до ринкової моделі бізнес-асоціацій, головна функція яких–  представництво інтересів бізнесу. Структурно –  це сильна представницько-методична організація в центрі і сильні розвинені регіональні палати.

 

У своїй діяльності ТПП планують забезпечувати синергію чотирьох функцій:

 

 

  • функції представництва інтересів бізнесу: через формування національного порядку денного бізнесу до влади, функції адвокасі та лобіювання як на національному, так і міжнародному рівнях;
  • економічної функції: через надання актуальних послуг і сервісів бізнесу;
  • аналітичної функції: через формування як власного стандартного пакету аналітичних продуктів (звіти, огляди, прогнози), так і через формування аналітичного потенціалу для супроводу маркетингу й адвокасі;
  • третейської функції: через арбітражні, третейські послуги та послуги медіації.

 

 

Палати через 5 років бачать себе як двигун розвитку бізнесу в Україні та за кордоном. Це досить амбітне бачення. Палати хочуть впливати на бізнес-клімат, стати голосом бізнесу. Для реалізації цього потрібно пройти нелегкий шлях трансформації.

 

– На з’їзді стратегія ТПП 2016-2020 була презентована у дуже цікавому форматі –  «на 1 сторінку». Хіба стратегію можна вмістити в 1 сторінку?

 

– Кілька років тому до нас на Форум МСБ приїздив американський експерт і консультант зі стратегічного та організаційного розвитку торгових палат Боб Харріс. Одним з методичних інструментів, якими він поділився з нами, –  був формат «one page strategy» (стратегія на 1 сторінку).  Формат дуже сподобався і не тільки експертам, а й президенту ТППУ Геннадію Чижикову. Дуже часто проблеми з реалізацією стратегії розпочинаються на дуже банальному рівні –  переважна більшість тих, хто має включитися в реалізацію стратегії, просто не читав великого стратегічного «талмуду». Другий цікавий феномен можна сформулювати: «воду геть»… Коли розробляється багатосторінковий документ, там завжди багато «води». А коли тобі треба все-все, що ти маєш сказати, викласти на одній сторінці, то доводиться видаляти всю «воду» й осмислено підходити до кожного слова, бо воно є прямим керунком до дії.

 

 

Можу сказати на практиці –  титанічно важко з багатосторінкового документа зробити односторінкову квінт-есенцію. Часом доводиться заново переосмислювати написане.

 

 

А коли стратегія на 1 сторінці,  то з нею легко ознайомлювати і працівників, і ключових стейкхолдерів, і партнерів….
Ось такий (короткий) формат ми отримали в рамках розробки стратегії ТПП 2016-2020. До нього звичайно є багатосторінкове викладення самої стратегії і значне за обсягом аналітичне обґрунтування.

 

Стратегія Торгово-промислових палат України-2020

 

 

–  Палати планують значні зміни, а чи  готові вони до них організаційно?
– П’ятий компонент стратегії якраз стосується питань організаційного розвитку, що спрямований на оптимізацію й підвищення ефективності роботи палат.

 

У рамках організаційного розвитку в стратегії зафіксовані такі пріоритети:

 

1) розподіл функцій між центральною та регіональними палатами –  формування стратегічної, методологічної, координаційної та інноваційної функцій центральної палати;
2) формування «мережевої експертизи». Це для палат новий підхід. Йдеться про те, що кожна регіональна палата, крім загального пакету послуг і сервісів, знаходить свою нішу експертизи, в якій вона є найсильнішою серед усіх палат, і далі забезпечує цією експертизою всі палати.
3) палати-інвестори. Вони володіють підприємствами або частками у підприємствах. Остільки кожна палата сама розпоряджається своїми коштами, вони не беруть участі у великих інвестиційних проектах. Якщо об’єднати цей потенціал, палати могли б єдиним пулом виступати у великих інвестиційних проектах;
4) рівень оплати праці і мотивації співробітників ТПП порівняно з показниками бізнес-структур дуже низький, а кваліфікація часом потрібна дуже висока. Підвищення кваліфікації та рівня оплати праці штатних працівників палати також має найвищий пріоритет.
5) оптимізація операційних витрат (деякі палати перевантажені адміністративно обслуговуючим персоналом, є значні резерви оптимізації операційних витрат)
Це основний, але не вичерпний перелік напрямів оптимізації та підвищення ефективності роботи палат. Однак це ті пріоритети, з яких доцільно почати трансформації.

 

– Що заважає торгово-промисловим палатам рухатися у напрямі реорганізації?

 

– Палатам заважає консерватизм і повільність. Наведу приклад: на одній із стратегічних сесій обговорювалися послуги і сервіси, що їх повинні розробити і запустити палати для підготовки вітчизняного малого та середнього бізнесу до євроінтеграційних процесів. Експертна група зі складу співробітників палат спрогнозувала, що такі послуги і сервіси палати будуть готові надавати через 4-5 років. Але ж це запізно! М’яко кажучи, на той час вже може виявитися, що надавати їх буде нікому. Про це каже сумний досвід деяких країн в ході євроінтеграційних процесів. Євроінтеграційний пакет потрібен вже, як то кажуть, «на вчора». Ще, мабуть, непрозорість. Для організацій такого рівня, як ТПП, абсолютно нормально проходити щорічний незалежний аудит, публікувати звіт, слідувати практикам і стандартам «good governance» (належного врядування).

 

-– Як швидко стати прозорими і сфокусувати відповідальність?
– Команда експертів, яка супроводжувала розробку стратегії, вийшла до палат із рекомендацією формування проектного офісу, діяльність якого охопила б як центральну, так і регіональні палати.

 

У сучасному світі безліч бізнес-компаній та організацій використовують проектне управління як інструмент вдосконалення своєї роботи, впровадження інновацій, розробки нових продуктів, напрямів і т.д. На організаційному рівні –  відповідальність за проект покладено на команду та керівника проекту.

 

Головним завданням проектного офісу є забезпечення єдиних підходів до управління всіма проектами організації, оптимізація ресурсів, в тому числі консультаційний супровід проектів, гарантування моніторингу і своєчасного контролю реалізації проектів. І найголовніше –  навчити співробітників працювати в проектному форматі.

 

Зараз усередині палати ведуться консультації щодо впровадження проектного управління.

[Голосів: 0    Середня оцінка: 0/5]
Comments:

Залишити коментар